Велика Лаврська дзвіниця — одна з найвідоміших архітектурних пам’яток Києва, яка височіє над Києво-Печерською лаврою, одним із найбільш значущих релігійних і культурних центрів України. Побудована у XVIII столітті, вона є символом українського бароко та духовної величі.
Лаврська дзвіниця приваблює тисячі туристів з усього світу своєю архітектурною витонченістю та вражаючим видом на місто з оглядового майданчика. Ця пам’ятка є важливою частиною історичної спадщини України та об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Історія
Будівництво Великої Лаврської дзвіниці почалося в 1731 році і тривало понад 10 років. Ініціатором будівництва став київський митрополит Рафаїл Заборовський. Дзвіниця була спроєктована видатним архітектором Йоганном Готфрідом Шеделем, який надав будівлі елементи українського бароко, що гармонійно поєднуються з класицизмом.
Основна мета будівництва дзвіниці полягала в тому, щоб створити величний архітектурний символ Лаври та підкреслити її статус важливого релігійного центру. На момент завершення будівництва в 1745 році дзвіниця була найвищою будівлею в Києві та однією з найвищих у всій Російській імперії.
Під час свого існування Лаврська дзвіниця пережила чимало історичних подій. У роки радянської влади вона, як і інші споруди Києво-Печерської лаври, зазнала труднощів: монастир було закрито, а дзвони частково демонтовано. Проте будівля збереглася, і після відновлення незалежності України дзвіницю було реставровано, а монастир знову став активним релігійним центром.
Архітектурні особливості
Лаврська дзвіниця є однією з найкращих архітектурних споруд стилю українського бароко. Висота дзвіниці становить 96,5 метрів, що робить її однією з найвищих культових споруд в Україні. Дзвіниця має чотири яруси, кожен з яких має свої унікальні архітектурні особливості.
Перший ярус — це масивна кам’яна основа, яка служить фундаментом для всієї будівлі. Його прикрашають пілястри та напівколони, виконані в класичному стилі. Другий і третій яруси оформлені в більш бароковому стилі з численними арками, нішами та декоративними елементами. Четвертий ярус — це головний дзвіничний поверх, де розташовані дзвони. Саме тут знаходиться головний дзвін, відомий під назвою “Благовісник”, вагою близько 7 тонн.
Купол дзвіниці має позолочену обшивку, що надає будівлі величного вигляду та підкреслює її духовне значення. На вершині купола встановлено хрест, який символізує релігійне призначення будівлі та її зв’язок із Києво-Печерською лаврою.
Оглядовий майданчик на третьому ярусі дзвіниці дає можливість відвідувачам насолодитися панорамними видами Києва та навколишніх районів. Звідси відкривається чудовий вид на Дніпро, Золоті ворота та Софійський собор.
Культурне та релігійне значення
Лаврська дзвіниця відіграє важливу роль у культурному та релігійному житті України. Вона є частиною Києво-Печерської лаври, яка століттями була духовним центром православного світу та центром паломництва. Лавра відома своїми святинями, печерами та мощами святих, які приваблюють віруючих з усього світу.
Велика Лаврська дзвіниця є не лише архітектурним шедевром, а й важливим елементом релігійних церемоній. Дзвони дзвіниці скликають вірян на богослужіння, а під час великих свят, таких як Великдень і Різдво, їх звучання чути далеко за межами монастиря. Дзвіниця також служить місцем для збереження історичних і релігійних артефактів, пов’язаних із Києво-Печерською лаврою.
Завдяки своєму культурному та духовному значенню Лаврська дзвіниця та Києво-Печерська лавра в цілому входять до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це підкреслює її важливість не лише для України, а й для світової культури та релігії.
Цікаві факти
Висота дзвіниці — 96,5 метрів, що робить її однією з найвищих релігійних споруд у Східній Європі.
Будівництво тривало понад 10 років, а розпочалося у 1731 році.
Лаврська дзвіниця була найвищою будівлею Києва аж до початку XX століття.
Дзвони дзвіниці зберігалися впродовж століть, хоча деякі були втрачені в радянський період.
Найбільший дзвін — “Благовісник” — важить понад 7 тонн.
Архітектор дзвіниці, Йоганн Шедель, також відомий іншими архітектурними проєктами в Києві, зокрема Маріїнським палацом.
У дзвіниці є оглядовий майданчик, з якого відкриваються панорамні види на Київ і Дніпро.
Під час Другої світової війни дзвіниця вціліла, незважаючи на значні пошкодження інших частин Лаври.
З 1990 року Лаврська дзвіниця разом з іншими спорудами Києво-Печерської лаври внесена до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Усі чотири яруси дзвіниці виконані в різних архітектурних стилях, що поєднують бароко та класицизм.
Сучасний стан та відвідування
Нині Лаврська дзвіниця є частиною заповідника “Києво-Печерська лавра” і відкрита для відвідувачів. Дзвіниця зберегла свій оригінальний вигляд завдяки реставраційним роботам, які проводилися протягом кількох десятиліть. Туристи можуть піднятися на оглядовий майданчик, що на третьому ярусі дзвіниці, та насолодитися краєвидами Києва.
Дзвіниця також продовжує виконувати свою релігійну функцію — дзвони звучать під час богослужінь та інших важливих релігійних свят. На території Лаври організовуються екскурсії, що дозволяють глибше познайомитися з історією та архітектурними особливостями цього унікального комплексу.
Місце є популярним серед туристів не лише завдяки своїй архітектурі, а й завдяки особливій духовній атмосфері, яка панує в Києво-Печерській лаврі. Це чудова можливість для кожного відвідувача доторкнутися до історії та культури України.
Як дістатися
Від станції метро “Арсенальна” (червона лінія) до Лаврської дзвіниці можна дістатися пішки за 15-20 хвилин. Для зручності можна скористатися також громадським транспортом, наприклад, автобусами або тролейбусами, що курсують у напрямку Києво-Печерської лаври. Багато туристичних маршрутів також передбачають зупинку біля Лаври, тому відвідувачам буде легко знайти дорогу до цієї визначної пам’ятки.
Висновок. Лаврська дзвіниця — це не тільки архітектурний шедевр і одна з найвищих будівель Києва, а й символ духовної та культурної спадщини України. Її величний вигляд, поєднання барокової та класичної архітектури, а також релігійна та культурна важливість роблять її обов’язковою до відвідування. Піднявшись на оглядовий майданчик, можна насолодитися захоплюючими видами на Київ, а відвідування самої Лаври залишає незабутнє враження як для туристів, так і для місцевих жителів.
