Український гурт розповів історії річок Києва, що зникають

Український гурт розповів історії річок Києва, що зникають

Галерея

Український гурт Semmar розпочав фотопроєкт «Без моря» – про історії річок Києва, що зникають. Відповідні фото можна переглянути на сторінці semmar_band в Instagram. Музиканти знайшли місця, де виходять на поверхню річки Почайна, Сирець і Либідь, зробили світлини та розповіли про долі річок. Ось як вони пишуть про річку Либідь: «За легендою Либідь – це сльози сестри засновників столиці. Буцімто вона була надто вибагливою до прихильників, а коли вони перестали залицятися, засумувала, оселилася самотньою на горі та постійно плакала. Відтоді гора отримала назву Дівич-гори, а наплакані сльози перетворилися на річку Либідь.У давнину по Либіді плавали судна, її глибина сягала 20 метрів, а ширина – 1 кілометр. Згодом річковий басейн ставав усе більш небезпечним для населення. Причина: сміття та каналізаційні відході, які регулярно скидували у Либідь люди та підприємства. Згодом заболочені місцини річки стали осередками малярії, і радянська влада вирішила заточити забруднену Либідь у бетонний колектор». Про Сирець: «Сирець – ріка, назва якої скоріше за все походить від слова «сирість», найперше згадується у XIV столітті. Є й здогадки, що назва походить від глини-сирцю, яку видобували безпосередньо біля річки. У давнину на тоді ще повноводній річці із швидкою течією облаштували цілу систему водяних млинів, ставків та плотин. За словами істориків їх налічувалось близько 16-ти. Однак наразі річка виходить на поверхню не по всьому шляху – ліва притока Сирця, що протікала Куренівкою та Приоркою, замурована у колектор та впадає в одне з озер озерної системи Опечень». Про Почайну: «Почайна, Пучай, Опічань, «Руський Йордан», знаменита історична річка, в водах якої (а саме там, де вона впадала у Дніпро) відбулося Хрещення Русі. Саме до гавані Почайни за часів Київської Русі припливали численні кораблі із купцями й дипломатами. Адже тут проходив славнозвісний торговий шлях «із варяг у греки». Першим кроком до скорочення річки стало будівництво на косі каналу в 1720—1740-х роках. Цей канал мав зменшити шлях кораблів до гавані. Після його відкриття Дніпро дуже швидко розмив піщану косу та поглинув частину Почайни. Що далі? Забудова житлового масиву Оболоні, під час якої пісок для намиву добували з її озер та заболочених стариць, а річище й взагалі перекрили лінією метро». Детальніше про проєкт можна дізнатися на сторінці semmar_band в Instagram Фото: @zheleznova_s, art: @artemenkods, shotam.info Раніше «Столичний регіон» повідомляв про те, що в Києві вкотре планують розчистити русло річки Либідь. 

Добавить комментарий

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив