Вогонь забрав життя: на Таращанщині загинув господар житла

Вогонь забрав життя: на Таращанщині загинув господар житла

18 липня о 21:37 до оперативно-диспетчерської служби Таращанського району повідомили, що у с. Ківшовата в приватному житловому будинку сталася пожежа. На виклик терміново вирушив черговий караул 15-ї ДПРЧ м. Тараща у складі 5-ти осіб. На місці з’ясувалося, що у палаючій будівлі без ознак життя перебуває власник будинку (1982 р. н.). Пожежу локалізували о 22:09, а повністю ліквідували о 22:25. Вогнем пошкоджено стіни житлового будинку (15 кв. м) та перекриття (12 кв. м). Пожежа знищила покрівлю площею 20 кв. м. Її причину встановлюють. Джерело: ГУ ДСНС України у Київській області

Комментариев 1

Офлайн
Гервасий
Гервасий 20 июля 2019 11:48
Найдавніші українські міфи були в геоморфічній і певно в зооморфічній формі, хоч зооморфічних міфів зосталось дуже мало. Небо здавалось давнім Українцям то полем, то морем, то просто кленовим листком, на котрому написані сонце, місяць і зорі; хмари здавались лісами, дібровами, скелями, ватагою чи турмою овець, товаром; зорі здавались густими копами на полі, або листом на воді; сонце соколом, блискавка терном або терновим огнем. Антропоморфічні міфи в українській міфології виступають вже дуже виразно, хоч вони й не розвились так широко, як у інших давніх народів. Чим вище який-небудь народ піднявся розвитком свого життя, тим він утворював собі вищу антропоморфічну міфологію, переносячи форми сімейні, побутові і соціяльні на рід небесних богів. Генерації богів з повними родами, цілі історії богів, цілий небесний мир духів творив собі той народ, котрий мав вищі побутові й соціяльні форми життя. Окрім  6  того, народ кладе на своїх богів печать своєї національності. Хто не впізнає самих таки Греків в грецьких богах, естетично-матеріяльних, хитрих, лукавих Олімпійцях? Грецький Олімп то сама Греція, перенесена з Гелляди на високе небо, бо кожний народ творить собі богів, на себе глядючи, і по своєму смаку, дає їм форми по своєму психічному характеру. В українській міфології ми бачимо давні форми побуту пастушого і патріархально-хліборобського. По усних народних творах можна гадати, що український народ переніс з землі на небо форму сімейного побуту: між колядчаними божествами найясніше й найчастіше виступають: батько-господар, мати-господиня, дочка-панна, син — красний панич. Видно, що український народ любив творити собі богів в найлюбійшій формі сім'ї багатого господаря-хлібороба. Найлюбійший сюжет в колядках і щедрівках на Україні й Білій Руси той, де описується хазяйство господаря, його воли, корови, вівці, бджоли, його поле, вкрите густими копами. В декотрих міфічних образах, певно вже пізніших, аж світиться наскрізь побут княжого періоду. Так давній бог грому вже описується як воїн, і воїн-князь або княжий син з своїм військом; жіночі божества описуються як княгиня або княжа дочка. Народ дав своїм богам колорит княжого періоду української історії, так що в декотрих колядках, наприклад, міфологічна основа вже зовсім заткана історичним підтканням княжого періоду. Християнство перенесло ще один елемент в давню українську міфологію, надавши міфічним богам колорит християнський, змінивши давніх богів на Христа, св. Петра, св. Миколу й Богородицю, і змішавши 7  докупи події християнської святої історії і факти міфологічні.

Добавить комментарий

Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив